Аудіо колонки виконані на основі «Кливер 35АС-001», але з іншим набором динаміків. Ящик виготовлений з ламінованої плити ДСП, товщиною 18 мм. Динаміки НЧ і СЧ закріпленні з середини корпусу, ВЧ -з зовні (існує думка що це неправильно). Звукоізоляція виконана звукоізолюючим матеріалом товщиною 12 мм. Бокс під СЧ динамік використаний з аудіо колонок «Амфитон 25АС-027», також він ізольований звукоізолюючим матеріалом.
Схема:
Список динаміків, резисторів, конденсаторів і котушок індуктивності:
- SP1 (ВЧ) – 6ГДВ-4-8 (6 ГД-13), виробник «Красный Луч»;
- SP2 (СЧ) – 20ГДС-4-8 (15ГД-11А), виробник «Бердск (БРЗ)»;
- SP3 (НЧ) – 35ГДН-1-8 (25 ГД-26Б), виробник «Северодонецкий СЗС»;
- резистор типу ПЭВ;
- конденсатори С5, С6 – К73-17, інші конденсатори МБГО;
- котушки індуктивності:
| Поз. | Витки | Марка | Діаметр | Внутрішній діаметр намотки |
Ширина намотки |
Вид намотки |
| L1 | 225 | ПЭВ-1 | 0,8 мм | 16 мм | 14 мм | Намотка багаторядна, рядова на неметалічному каркасі, або без каркасна |
| L2 | 172 | ПЭВ-1 | 0,8 мм | 16 мм | 14 мм | |
| L3 | 180 | ПЭВ-1 | 1,62 мм | 40 мм | 30 мм | |
| L4 | 121 | ПЭВ-1 | 0,8 мм | 16 мм | 14 мм | |
| L5 | 160 | ПЭВ-1 | 1,62 мм | 40 мм | 30 мм | |
| L6 | 100 | ПЭВ-1 | 0,8 мм | 16 мм | 14 мм |
Розміри:
Зовнішній вигляд:
Прикольно, но у меня (как всегда) куча вопросов.
1. АЧХ 6ГДВ-4 отличается при установке по уровню фланца и по уровню края рупора. Так, как установлено здесь, зона 5,5…7 кГц поднята на +3дБ, см. рисунок.
2. По установке СЧ и НЧ изнутри – красивше, но вряд ли лучше для звука и положения акустических центров.
3. Расстояния между динамиками большие, для частот раздела фильтра по напряжению 800 и 4000 Гц.
4. ФНЧ рассчитан на 75ГДН-1л-4, у него до 1 кГц АЧХ имеет тенденцию к спаду. У 35ГДН-1-8, применённого здесь, АЧХ имеет тенденцию к росту до частоты 900…1000 Гц, что попадает в рабочую полосу ФНЧ. Причём подъём на частотах около 1 кГц может составлять +10дБ! Как это учтено в ФНЧ? Да никак!
5. Резонансная частота 6ГДВ-4 с возрастом растёт из-за увеличения жесткости лавсанового купола, он же подвес. В моём случае она составила 3,5 кГц, что не позволяет использовать частоту раздела 4 кГц в АС и требует как минимум изменения схемы ФВЧ.
6. Гасящие резисторы в ФВЧ и ФСЧ рассчитаны под чувствительность 86дб/Вт и 4 Ома в НЧ звене. Сейчас в схеме стоИт НЧ, дающий на басах 84дБ/Вт и имеющий 8 Ом. Таким образом, собственно бас просажен относительно СЧ и ВЧ полок на 5дБ.
В целом: работа не принята ))) Была бы АЧХ, да ещё отдельно по полосам, моя писанина была бы не нужна: всё было бы видно как на ладони.
Відповідь:
1. АЧХ 6ГДВ-4 отличается при установке по уровню фланца и по уровню края рупора. Так, как установлено здесь, зона 5,5…7 кГц поднята на +3дБ.
Пробувалось 6ГДВ-4 ставити по рівню фланця і по рівню рупора. Був вибраний варіант установки ззовні, що і абсолютно логічно. По перше, при такому кріпленні зона піднята з 4,5 кгц до 9,5 кГц, так найбільше піднята з 5,5 кГЦ до 7,2 кГЦ. По друге, 6ГДВ-4 проектувався під зовнішнє кріплення, бо якраз тоді в діапазоні 4 кГц – 20 кГц вона більш рівномірна . Але коли потім проектували колонки, спеціалісти які називаються – конструктори радіотехніки спроектували так, що закріпили їх з середини лицьової панелі. Бо так було простіше, а ці спеціалісти які називаються – радіотехніками нічого не розуміють, а по великому рахунку вони просто мудаки. Треба сказати що ця любов завжди була взаємна .
2. По установке СЧ и НЧ изнутри – красивше, но вряд ли лучше для звука и положения акустических центров.
Причина проста, динаміки повинні дихати, а кріплячи динаміки врівень ми зменшуємо повітряний зазор. І це стосується динаміків НЧ і СЧ. Звичайно, таке кріплення динаміків збільшує дифракційний ефект та тунельний резонанс. Але життя це суцільний компроміс. Десь виграємо, десь програємо. Хоча такий спосіб монтажу НЧ і СЧ він сильно ускладнював виготовлення корпусу колонки, бо мав на увазі робити знімну задню панель. А тут виникало питання акустичної ізоляції. Але за бажання все вирішується, це ж штучне виготовлення, а не промислове.
3. Расстояния между динамиками большие, для частот раздела фильтра по напряжению 800 и 4000 Гц.
Перепрошую, а Ви на якій відстані збираєтесь їх слухати? Це ж не навушники .
4. ФНЧ рассчитан на 75ГДН-1л-4, у него до 1 кГц АЧХ имеет тенденцию к спаду. У 35ГДН-1-8, применённого здесь, АЧХ имеет тенденцию к росту до частоты 900…1000 Гц, что попадает в рабочую полосу ФНЧ. Причём подъём на частотах около 1 кГц может составлять +10дБ! Как это учтено в ФНЧ? Да никак!
75ГДН-1л-4 в принципі після 400 Гц на мою думку, бажано не використовувати, а тут аж його використовують аж до 800 Гц. Коли дивишся на АЧХ 35 АС-008 Клівер і їм подібним і на АЧХ 75ГДН-1л-4, то виникає риторичне питання, а де правильно?
35ГДН-1-8 (25 ГД-26Б) має підйом АЧХ з 600 Гц до 900 Гц, пік 800 Гц дає + 1,5 Дб від номінальної чутливості, тобто 88,5 дБ. Де там + 10дБ я не знаю?
Чому було вибрана частота поділу між НЧ і СЧ – 800 Гц. Бо якраз при частоті 800 Гц йде просідання СЧ до 89 Дб і якраз за рахунок підйому НЧ на 800 Гц, НЧ вирівнює цей спад, не дивлячись на фільтра НЧ і СЧ 3 порядку (-18 дБ). Так ми получили гарне узгодження НЧ і СЧ.
5. Резонансная частота 6ГДВ-4 с возрастом растёт из-за увеличения жесткости лавсанового купола, он же подвес. В моём случае она составила 3,5 кГц, что не позволяет использовать частоту раздела 4 кГц в АС и требует как минимум изменения схемы ФВЧ.
Фільтра проектуються під динаміки які використовуються, а не на оборот. Це як в житті, спочатку одіваються труси, а потім штани. Звичайно можна на оборот, але це для тих хто себе вважає Бетменом .
Тобто якщо ми вибираємо частоту розділу між СЧ і ВЧ, то повинні приймати до уваги два динаміки і вибрати частоту яка буде оптимальна в цій ситуації. Тобто: Якщо ми глянем на АЧХ 20ГДС-4-8 (15ГД-11А),то чітко видно, що його не бажано використовувати вище 4 200 Гц, бо там уже іде дуже сильний спад. А ВЧ динамік з 4 000 Гц при монтажі ззовні веде себе вже добре. Тому при таких динаміках, це на мою персональну думку частота розділу СЧ і ВЧ є оптимальною.
6. Гасящие резисторы в ФВЧ и ФСЧ рассчитаны под чувствительность 86дб/Вт и 4 Ома в НЧ звене. Сейчас в схеме стоИт НЧ, дающий на басах 84дБ/Вт и имеющий 8 Ом. Таким образом, собственно бас просажен относительно СЧ и ВЧ полок на 5дБ.
НЧ- 35ГДН-1-8 (25 ГД-26Б) майже всюди пишуть що його чутливість: 84 дБ і еквівалентний об’єм: 50 л. Але насправді чутливість його становить: 87 дБ і еквівалентний об’єм: 45-46 л. Але то таке .
Так НЧ інший і його параметри другі ніж при рідному НЧ 75ГДН-1л-4. Але це не означає, що в такій ситуації треба змінювати СЧ і ВЧ фільтра. Треба просто внести зміни в НЧ фільтр. Що і було зроблено. В рідній схемі опори R3 і R5 мають опір 7,5 Ом і з’єднанні паралейно, тобто в схемі опір буде 3,75 Ом. А зараз там стоїть один опір R3 з номіналом 10 Ом. Що повністю узгоджує НЧ з СЧ і ВЧ.
1. АЧХ 6ГДВ-4, измеренные лично, я привёл в первом посте. Красная кривая соответствует установке картонки вровень с концом рупора. Само по себе расхождение АЧХ невелико и монотонно, его можно скорректировать фильтром, не суть. Меня убивает Ваше утверждение, что он разрабатывался под установку снаружи. Дело в том, что резкое обрывание рупора вообще-то не рекомендуется учебниками. И – вы себе представляете серьёзную АС, у которой рупор торчит на 5 см дальше передней панели? Я – нет.
2. Изменение просвета окон НЧ динамика на 10% на “дыхание” вообще не влияет. Изменение просвета окон СЧ динамика на 50% на НЧ влияет, но он там не работает. Наоборот, ему обычно полезна ПАС в окна корзины диффузородержателя, но в данном случае, с третьим порядком ФВЧ в СЧ полосе, она не нужна. Вопрос о положении акустических центров Вы проигнорировали. а зря. Обычно АС слушаются по оси ВЧ динамика, а иногда и выше неё (если лень наклонить назад или поднять на подставку). Допустим, расстояние до АС 3 метра, слушаем по оси ВЧ. По фото получено расстояние между центрами ВЧ и СЧ динамиков 19 см. Если брать расстояния до плоскости передней панели, то, по теореме Пифагора, расстояние до ВЧ динамика меньше на 6 мм. Но Вы отодвинули СЧ динамик на расстояние передней панели = 18 мм, плюс фланца с уплотнителем СЧ динамика = 8 мм, в сумме 32 мм. Акустический центр СЧ динамика на частоте раздела 4 кГц также смещён вглубь на примерно 15 мм. В сумме -47 мм. Акустический центр ВЧ динамика при установке снаружи примерно совпадает с плоскостью передней панели. 47 мм на частоте 4 кГц дают запаздывание волны от СЧ динамика на 197 градусов. Поскольку ФСЧ на частоте раздела даст запаздывание фазы, а ВЧ – опережение (по-другому просто не бывает в аналоговых фильтрах), то нормальная стыковка полос по уровню возможна лишь при разнице фаз на стыке 360 градусов, динамики в фазе, что означает, что сигнал от ВЧ динамика опережает сигнал от СЧ на период. Попробуйте теперь умозрительно установить ВЧ сзади панели, а СЧ – спереди, и Вы поймёте, о чём я тараторю. СЧ выдвигается на 30 мм, ВЧ отодвигается на 22 мм, получаем +5 мм расстояния в пользу СЧ динамика, или опережение волны от него на 21 градус. Получаем размещение АЦ динамиков почти на равном расстоянии от слушателя; включение динамиков в противофазе; фильтры должны обеспечить на частоте раздела разницу фаз 159 градусов, что легко выполнимо.
3. Расстояния можно было уменьшить на 20…25%, на столько же уменьшилось бы минимальное расстояние комфортного прослушивания. Вы просто этого не сделали.
4. АЧХ, приведённая Вами для 35ГДН-1 недействительна. Если бы они имели такую АЧХ, они стоили бы штуку баксов, и за ними охотились бы. На самом деле у них такая горбяра, что приходится либо очень круто резать из с 500 Гц (как в S50B), либо применять какие-то режекторные цепочки (как тут https://ldsound.club/threads/apgrejd-25as-109-2-zamena-vch-rabota-s-filtrom-i-korpusom.2504/post-274104). Обратите внимание: по последней ссылке фильтр даёт на частоте 900 Гц затухание -15дБ, а по звуковому давлению получили уровень -5дБ от среднего. Так какой у него горб???
5. Правильно, трусы вначале. Начало – адекватные характеристики динамиков. АЧХ Вы сами не снимали, доверились интернету, потому оставили 4 кГц. Частоту резонанса своих ВЧ динамиков Вы тоже не знаете. На фото я вижу СЧ динамик с большим бумажным куполком 40 мм, это – 20ГДС-1, или же 15ГД-11(А). 20ГДС-4 был и есть с блестящим лавсановым куполком 26 мм. У них – РАЗНЫЕ АЧХ, и ни одна из них не совпадает с той, что привели Вы. У первого – пик 4,5 кГц +6дБ, у второго – полоса до 5,5 кГц без спада. Например, вот так https://ldsound.club/threads/apgrejd-25as-109-2-zamena-vch-rabota-s-filtrom-i-korpusom.2504/post-271119, второй рисунок, фиолетовая кривая. Для 20ГДС-1 действительно раздел надо делать на 4 кГц, чтобы он не завопил своим пичарой, но для этого надо, чтобы и 6ГДВ-4 был свежий, с резонансной не выше 2,5 кГц.
6. Чувствительность 35ГДН-1 равна 87дб/Вт именно за счёт сильнейшего подъёма средних частот, которые мы не используем (в норме), а вынуждены срезАть. А басовая полка у него по уровню 84дБ/Вт (не учитывая -1дБ падения на активном сопротивлении катушки ФНЧ, но оно будет у всех басовиков в трёхполосках). Басовая же полка 75ГДН-1-4 как раз 86дБ/Вт и есть, и он таки 4 Ома. Так что всё правильно я посчитал: замена 75ГДН-1-4 на 35ГДН-1-8 снижает уровень басовой полки на 5дБ, надо было соответственно скорректировать гасящие резисторы в звеньях.
7. Относительно того, что Вы поменяли в ФНЧ один элемент из пяти и получили согласованный фильтр на ту же частоту для в 2 раза более высокой нагрузки – так лучше бы Вы этого не писали вовсе. А так становится понятно, что Вы, простите, не пребываете в дружеских отношениях ни с акустикой, ни с радиотехникой. В понедельник постараюсь просимулировать АЧХ ФНЧ при нагрузке на 75ГДН и на 35ГДН с изменением одного резистора. Ничего хорошего там не предвидится, обещаю.
8. Касательно приведённых Вами АЧХ. 35ГДН – рисована вручную, в мусорку. 20ГДС-4 – это НЕ 15ГД-11А, а график больше всего похож на сильно сглаженный 20ГДС-3. 6ГДВ-4 похож на свеженького с резонансной ниже 3 кГц, и можно было бы принять на веру. Тогда нужно выбросить в мусорку произведение искусства – АЧХ “Кливера”, ибо у ВЧ на частоте 13 кГц нарисовали -2дБ от среднего, а на АЧХ АС втулили +5дБ. И наоборот: на частоте 16 кГц у ВЧ +3дБ, а у АС -2дБ. То же самое и с АЧХ 75ГДН и АЧХ АС. Где у динамика нарисовали (это рисованная вручную АЧХ) провал, там у АС – подъём! Нельзя строить АС, пользуясь графиками такого уровня достоверности. И ссылаться на них тоже нельзя. Надо снимать всё самому, с конкрентного набора динамиков.
Простите, если вышло грубо.
Как и обещал, просимулированные АЧХ фильтров по напряжению, учитывающие чувствительности конкретных динамиков (средние по паспорту). Естественно, АЧХ по звуковому давлению надо просуммировать с данными кривулями.
Кривульки вони в і Африці кривульки. А по народному – филькина грамота.
Появиться час напишу відповідь дилетанта від радіотехніки і акустики, выпускника радіотехнічного факультету, по спеціальності – радіотехніка, досить відомого вуза СРСР, де закінчував його лише в середньому 1 з 10 поступивших на перший курс. Тай стипендия в ньому була смішна 40 рублів + добавка від міністерства оборони СРСР. А після закінчення, якийсь там почтовий ящик, що за хрень до сиг пір не можу зрозуміти :-).
Попытка получить АЧХ 35ГДН-1-8 в отвратительных условиях. Примерно +8дБ пика на частоте 800 Гц выше полки баса https://ldsound.club/threads/apgrejd-25as-109-2-zamena-vch-rabota-s-filtrom-i-korpusom.2504/post-280835
ЗаходИте на форум, там веселее.
Трохи не маю часу, але відповім в загальному.
В принципі років 15 я вже нікому нічого не доказую і не переконую, тихо спокійно висловлюю свою думку, спокійно вислуховую думку другої людини, але на тому все. Але зроблю виняток, для російськомовного пана з України.
1. Ці колонки робились в 1990 році. І з метою вивчення і бажання щось цікаве зробити. Хоча в цьому особистої потреби не було. Причина проста, скажем так першу стерео магнітолу я получив в користування в 1978 році, яку привезли батьки з США. Потім напевно десь в 1983-1984 році получив магнітофон-приставку Charp RT100. Так дешевий сегмент, проста як двері, але по якості звучання, особливо запису мене повністю задовольняла. Вона осталась в мене до сиг пір і жоден магнітофон виробництва СРСР на компакт-касети мене не спокусив її поміняти. Хоча через мої руки того добра перейшло дуже багато. Але то таке.
Це був процес пізнання. Чому? Та все просто, бо те що ми в основному займались, це було цап царап. Вся так звана електроніка в СРСР, це все було крадене від початку до кінця, правда з різними модифікованими варіантами і як правило в гіршу сторону, особливо в виробництві. Тому для душі хотілось щось зробити. В тих колонках пробувались різні варіанти, з фазоінвертором, без фазоінвертора, з різним методом кріплення динаміків, з різними варіантами фільтрів. В кінцевому варіанті є такий варіант, який мені найбільш підійшов.
На початку 2000 років був зроблений новий корпус і людина ці колонки слухає до сиг пір. Напевно це звучання йому подобається.
2. Всі ці так звані вимірювання АЧХ незрозуміло в яких умовах і симулювання АЧХ фільтрів мені нагадують стару гумореску, про розмову тата з сином, дочкою і дружиною. Коли тато запропонував дружині і дочці піти на панель раді сім’ї. І вони погодились, але тільки раді сім’ї. І тоді тато каже синові – теоретично ми багаті, а практично в хаті дві курви і немає жодної копійки.
Ні для початку можна щось там прикинути таким способом, але дальше робиш взірець, його береш в безехову камеру і дальше по процедурі.
Все решта, це називається: щоб дитя не робило, головне щоб не плакало.
3. Ви – «вы себе представляете серьёзную АС, у которой рупор торчит на 5 см дальше передней панели? Я – нет».
Які 5 см?
Рупор виступає десь на 16 мм. І 6ГДВ-4 розроблявся під установку ззовні, єдине що робився потай, дивтеся фото. А зверху кріпиться панель в врівень з ВЧ динаміком. Єдине що в колонках «Корвет 35АС028», «Клівер 100АС-001», Клівер 100АС002-1» і їм подібним ця накладка була розташована притик до рупора, що було невеликою помилкою. Але вже в наступній серії колонок, наприклад «Корвет 150АС-001» і їм подібним це було виправлено.
Скажете що ВЧ динамік не такий «10 ГДВ-4-16»?
Формально так, а по суті це все те саме.
Скажете що частота розділу СЧ і ВЧ не та?
Так в моєму варіанті 4 000 Гц, а в «Корвет 150АС-001» 6 000 Гц. Причина проста, був би тоді в мене СЧ динамік «30ГДС-1-8», то я би також зробив би частоту розподілу 6 000 Гц. Але при СЧ динаміку «20ГДС-4-8 (15ГД-11А)» кращого варіанту тоді не було.
4. Якби я робив колонку з фазоінвертором, то однозначно би закріпив НЧ І СЧ динамік ззовні лицевої панелі.
Чому не зробив колонки з фазоінвертором?
Причин багато.
По перше фазоінвертор потребує чіткого налаштування під конкретний НЧ динамік. За границею з тим великих проблем нема, там частота резонансу НЧ динаміку коливається в межах статистичної похибки, внаслідок культури виробництва. Тому при виробництві акустичних систем, це не викликало великих проблем. А в СРСР частота резонансу динаміку штука абсолютно не передбачувана. А на виробництві такі дрібниці нікого не хвилювали. Яка частота, який резонанс? Тут головне виконати план, а то партійний білет на стіл.
По друге звучання в НЧ діапазоні динаміка «35ГДН-1-8» в закритому корпусі сподобалось однозначно більше.
В аудіо колонках лицева панель товщиною 18 мм, є абсолютно малою, навіть в колонках з фазоінвертором, а тим більше закритих системах. А під руками була тільки плита 18 мм і тому була добавлена звукоізоляція в 12 мм, по всьому корпусу. А це вже проблема при зовнішньому кріпленню динаміків. Врізати в лицеву панель при товщині 18 мм, далеко не краще рішення. Пробував по різному, але так вийшло краще.
Єдине що напевно треба було попробувати поставити СЧ динамік вверху, а ВЧ по середині. І подивитись що би з цього вийшло. Можливо було б краще, але поїзд уже пішов.
5. Всі АЧХ взяті з сайту, правильні вони, не правильні не знаю. Коли робились ці колонки Інтернету не було і технічними описами були проблеми. Але тоді динаміки були нові і ніяких проблем з ВЧ не було. Можливо від старості частота резонансу і збільшується? Спорити не буду, не знаю, чесно кажучи зараз це не сильно і хвилює.
6. Узгодження НЧ з СЧ і ВЧ динаміками. Якщо взяти схему то в фільтрі ВЧ для цього є опір R1, в СЧ фільтрі – опір R2. Коли був зроблений варіант аудіо колонки з фазоінвертором, то прийшлось їх підбирати. Але коли зробився варіант з закритим корпусом, оказалося, що в цьому нема потреби.
7. Чому був вибраний такий тип фільтрів? На фото схема підключення «35ГДН-1-8» і «6 ГДВ-4-8 (6 ГД-13)» від виробника, правда там частота НЧ трошки інша, але то таке. Як на мене це оптимальний фільтр для цих динаміків.
Якщо Вам дійсно цікаво, що ці колонки собою являють, то повторіть їх. Зараз це абсолютно не проблема і фінансово зовсім не страшно. Можна навіть в «6 ГДВ-4-8 (6 ГД-13)» поміняти звукову котушку з різними версіями. І тоді можна попробувати зняти АЧХ, звичайно це буде скажем так неправдиво, але то таке.
А тепер про акустику.
Мені всі ці дебати про акустику нагадують таку гумореску. Одному подобаються худенькі дівчата, другому пухленькі, третьому високі, а хтось просто любить по їсти.
Мораль цієї басні така, нема єдиної думки в акустиці, єдиного еталону. Причина проста, в кожного своє сприйняття. Тай 99,9 % так званим меломанам значення має значення лише шильник, а не суть.
На цю тему можна цілу статтю написати, але кому це цікаво.
Фото
Присутствует некая небрежность, думаю не только мне это в глаза бросается. Нарушает эстетику, как и подгонка панелей.
Незатейливый дизайн, но что интересно, смотрятся колонки очень хорошо, не хуже заводских.
Молодец, автор.
Просто була корекція фото, по факту там все рівно.
А мне больше интересна экономика проекта: если представленный образец “на основе” ( по мотивам) “Кливер 35 АС”, какова суммарная стоимость столярки (корпус явно не на коленке сделан), громкоговорителей, деталей фильтров, особенно катушек, их тоже желательно на станке мотать для единообразия… Ну, монтаж – понятно, для души. Или заводские “Кливера” ныне имеют космически запредельные цены?
Самое сложное это найти в продаже аудиошурупы для динамиков, без них любая самоделка выглядит колхозно.
Я тоже это всегда подмечаю, но как то неудобно об этом сказать.
Вы же для себя любимого делаете, сейчас выбор огромны, вот хотя бы эти, и то лучше бы было.
Ці колонки робились в 1990 році, правда в іншому корпусі. Вибір динаміків був не від того, що хотілось, а що більш менше підходило, а що вдалось купити. Котушки індуктивності мотав сам, на заводі за пляшку горівки дістав провід, каркас зробив сам. Решта купив де міг, тоді часи були цікаві. А початку 2000 років був зроблений новий корпус, бо ці колонки одній людині дуже сильно сподобались по якості звучання. Він це профінансував і після переробки їх забрав. І користується ними до сиг пір. Така проста історія.
Эти колонки производились в 1990 году, правда в другом корпусе. Выбор динамиков был не от того, что хотелось, а что меньше подходило, а что удалось купить. Катушки индуктивности мотал сам, на заводе за бутылку водки достал провод, каркас сделал сам. Остальные купил где мог, тогда времена были интересные. А в начале 2000 годов был сделан новый корпус, потому что эти колонки одному человеку очень сильно понравились по качеству звучания. Он профинансировал это и после переработки их забрал. И пользуется ими до сих пор. Такова простая история. Дякую вам, пане!
Внутренний объем (брутто) 72,9 литра, если толщина материала 16мм. Пусть дины и проч вытеснят 10 литров = 62,9 литра. Сюда фазоинвертор просится. Объем оптимален для 75ГДН какого-нибудь.
Товщина ДСП – 18 мм + 12 мм звукоізоляція = 30 мм.
Рахуємо (750 – 30 * 2) * (340 – 30 * 2) * (320 – 30 * 2) = 690 * 280 * 260 = 50,23 літра.
Мінус бокс під “СЧ”, мінус фільтр аудіо колонок + плюс вата.
35ГДН-1-8 (25ГД-26В) – Еквівалентний об’єм: 50 л.
Так що ніякого фазоінвертора тут не треба. Чесно кажучи робилась одна колонка з фазоінвертором, одна без. По факту без фазоінвертора звучала набагато краще по низах. Тоді був молодий і пробувались різні варіанти, цей найкращий.
Як на мене НЧ динамік – 35ГДН-1-8 (25ГД-26В) сильно недооцінений.
Все це добре, але… Де АЧХ? Без АЧХ, стаття намає сенсу.
Для того щоб виміряти АЧХ потрібна безєхова камера. А без неї, всі ці виміри – фількіна грамота, щоб мені хто не казав.
Кстати, а почему раздолбахали питерскую камеру? Им. Попова?
Тому що так легше, не треба думати.
Потому что землю продали под застройку, ни институт ни камера государству были не нужны, спасибо товарищам… за наше счастливое будущее.
Да, на месте ВНИИРПА теперь элитные коттеджи пустуют…Видимо ценник-с…
Очередному олигарху помешал институт, поэтому его и снесли.
И эта участь сердобольная постигла не только ВНИИРПА.
В 90х сотрудникам института предлагали его выкупить у государства за 2 миллиона $.
Трудно поверить, что среди советских граждан, тем более инженеров были тайные долларовые миллионеры.
Досить зручна відповідь. Якщо домашні вимірювання динаміків, більш менш співпадають з вимірюваннями аналогічного динаміка, в безєховій камері, такі вимірювання мають сенс. Знайти подібні вимірювання як єталон можливо, хоча треба пам’ятати, що погрішність виготовлення та стану динаміків значна. Навіть інженери подібні вимірювання роблять, коли безєховій камери немає “під рукою”.
Якщо?
окремий лайкос за мову!!! а тепер крітіка)))
20гдс без переробки массовий провал совка, краще и не трахаться з ним, є купа альтернатив. особисто замінив на кооксіал кенвуда дешманського. піщик відкрутів и ковпак приклеів и на 2 голови краще стало. варианти с 5гдш у кошику краще. але призвук добротності залишаєтся и знову куча головняка. басовик норм але кобальтова версія краще, 6гд13 бомба, от прям щас слухаю, крім кінапів він топовий совковий піщік. за складні пасивні фільтри окрєма розмовма, теорія іде по жиночій дзюркі після замірів і підлаштовувати той ще гемор. биампінг рулить, а зараз це все копійки коштує, я 20 років відлабав на канцах і там завжди кросс и декілька посилювачів, під кожну сцену трохи рулять, не будуть же вітки сматовать)))) а дома деякі нюанси помічаются не одразу, а все вже на герметіке скручено. зараз би це все коштувало 2к грн(для спецоперастов це 50 зелених) і стікі же за роботу. але корпуса мебельщіків звічайно десь сіфонят. радянські покраще будуть, якщо не сгнили. електроніка і романтіка прям щикарно с запасом и стики с пазами, а не комформати чи шипи, 3-6 місяців і прорве тиск, а якщо ЗЯ то ще бістріше))) до розмірів 10мас все трімаєтся. а великі дують офігенно і шви одразу продуются. корпуса аля с90 по 200грн за шт продають, цілі тіко декаратівка під замену, качество залишаєтся а напіляти дсп 1к а то і більше. тупе копіювання с повтором помилок, оправдано якщо ексклюзивна конструкція, напріклад саб 30л на хрущевской кухне 60х60х12 см, затрат фігня, а купити нема де, або мій любимий варік, нч ЗЯ а на сч вч ширікі 1гд36 4гд35 в ОЯ, для пищалки тумблер на 3 рівня гучності і вч фільтр 1го порядку + біампінг, а головний бонус що система гнучка, для ночних фільмі нч викл, а ширік у всю полосу. 5 пресетів. а катушкі мотать то для олдскулов які завжди тік так робили. без великого досвіду буде довго і замудохаєшся. я чудово розумію що такими фільтрами фази краще будуть, але в житті 1 меломан конструктор із 20 в сліпу почуе цей плюс, 90% успіху це віконання базових вимог, а ті 10 чують тільки специ на крутому обладнанні в заглушеной кімнаті, лайфхак с замером, 3 разних микрофона, головні проблеми стають очевидними, наприклад разность в паре огромна, або пік гудящий.
Ці колонки робились в 1990 році, а новий корпус був зроблений на початку 2000-х.
А без ВНИИРПА совсем никак? Неужели не хватает руководящей и направляющей?
Там были ученые-акустики, чью работу поощеряло государство. А теперь это все никому не нужно, и культурный уровень потребителя уже не тот.
Скрупулёзно подмечено! То-же самое считаю. Кстати, работая на БРЗ, имел случай посетить подобную камеру. На всю жизнь запомнил тоскливую харю бабищи за вязанием… Что ей микрофоны, что ей абсолютная безэховая тишина…